Проект "Нова Мова"

Морфологія і правопис

Морфологія (від грец. morphe «форма», logos «вчення») — це система граматичних значень і матеріальних засобів виражен­ня їх для позначення в мові різних зв'язків між явищами дій­сності та найзагальніших властивостей буття. Морфологією також називається розділ граматики, який вивчає ці засоби. Морфологія включає в себе «Словотвір» і «Частини мови».

Граматика і її функції

Термін, «граматика» має двояке значення: 1) наука про граматичну будову мови; 2) сама граматична будова мови.

Граматика як наука досліджує, описує творенні слів, їхні граматичні значення й форми та існуючі в мові засо би поєднання їх у речення для вираження думки. Залежно віі об'єктів, які вона вивчає, граматика як наука поділяється ні Дві частини: морфологію і синтаксис.

Граматика як граматична будова мови -Де система правил та матеріальних засобів у мові для позна чення предметів і явищ, моделювання зв'язків, які існуют між ними чи уявляються нам, а також для вираження деяки найзагальніших властивостей буття.

Наприклад, об'єктивно існують предмет, названий слово сосна, і якість, виражена словом високий. Зв'язок між цод« явищами граматика української мови виражає тим, що слої високий узгоджується зі словом сосна: висока сосна (а не «ві сокий сосна»). Інші предмети можуть мати відношення ц сосни; щоб позначити це відношення, до основи слова сосн додається суфікс -ов та закінчення -ий — і маємо сосновий Предмет може бути один, або ж предметів може бути багато -така одна з найуніверсальніших властивостей буття. Граматка це передає за допомогою числа: сосна (одиноке дерево) -сосни (це вже може означати «ліс»).

Граматика набагато абстрактніша порівняно з лексикон Лексика називає предмети і явища індивідуально, розчленова но. Тобто вона членує світ на більші чи менші окремі частин й дає їм назви. Граматика ж виражає найзагальніше, влаешв всім або великим групам предметів і явищ.

Проте не слід думати, що граматика точно копіює зв'яз ки та властивості буття, які є в дійсності. Зв'язки між яви шами об'єктивної дійсності та властивості буття в граматии відбиваються так, як вони переломилися через життєвий до свід далеких попередніх поколінь. З часом зв'язок між гра матикою й реальністю може втрачатися (як це сталося з ро дами іменників, які тепер нічого не виражають, принаймні і назвах неістот), але в мові засоби для позначення їх можуть далі залишатися.

Властивості предметів і явищ освоюваної людиною дій­сності та зв'язки між цими предметами і явищами граматикг відбиває на чотирьох рівнях. Вона передає:

внутрішню структуру позначеного словом явища (наприк­лад, завдяки граматичним засобам слово перестрибувати не  лише називає дію, а й характеризує її як спрямовану через якийсь предмет, повторювану; слово залізобетон указує, що йдеться про бетон із домішкою заліза, а не навпаки,  інакше було б «бетонозалізо»); ця функція граматики роз­глядається в розділі морфології «Словотвір»; можливості явища, виділеного словом, встановлювати зов­нішні зв'язки (наприклад, рука — може лягти на щось, впа­сти, заболіти тощо; рукою — можна схопитися за щось, ударити по чомусь, махнути комусь та ін.; руку — можна по­дати комусь, покласти на щось, потиснути тощо); ця Функц юдя граматики розглядається в розділі морфології «Частини мови»;

взаємні зв'язки між двома та більше явищами, що їх назва­но словами (наприклад, є два явища, названі словами па­дати і сніг; між ними можуть бути різні відношення, і ці відношення відтворюємо за допомогою засобів граматики: сніг падає, сніг не падає, сніг падав, падати на сніг, падати в сніг, падати із снігом);

зв'язки між осмисленими явищами й дійсністю (наприклад, вислів випав сніг поза контекстом не є ще комунікативною одиницею, повноцінним повідомленням, бо в ньому немає вказівок на місце й час, властиві дійсності, як, наприклад, у реченні Вчора в Карпатах випав сніг);

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика