Проект "Нова Мова"

Етимологічний аналіз слова

 Етимологія — визначення походження слова і його фоне­тичних та семантичних зв'язків з іншими словами тієї са­мої та споріднених мов.

Етимологічні дослідження спираються на такі наукові принципи:

1)  фонетичний — чітко й повно враховувати фонетичні закони (наприклад, підставу говорити про спорідненість слів гіркий, горіти, гарячий, жар дає наявність в українській мові чергування голосних о — і та о — а, г — ж);

2)  семантичний — враховувати можливість значеннєвої  спорідненості слів, наявність у них спільної семи (наприклад, слова горіти, гарячий, гіркий, горно, гончар (від горнчар), горщик, горілка, горе і под., крім спільної зву­кової частини гор / гір / гар, мають спільну сему «пек-v     ти» — отже, вони етимологічно споріднені);

3) словотвірний — чітко виділяти морфеми (наприклад, походження слова щастя [шчас'т'а] стане зрозумілим лише тоді, коли правильно виділимо в ньому префікс ш-, який походить із колишнього с- (пор. написання в російській мові счастье, запозичене з церковнослов'ян­ської мови), корінь суфікс -й-, від якого зали­шилася тільки м'якість (пор. такий самий суфікс у слові

пір'я [п'ірйа]), і закінчення -а — отже, дослівно воно означає «щось ніби частка, пайка»);

генетичний — враховувати також значення й звучання споріднених слів інших мов, близьких за походженням (наприклад, шоб зрозуміти значення слова рука, зіставляємо його із спорідненим польським reka [рен'ка] «рука», потім із литовськими ranka «рука» і renkiu «зби­
раю, згортаю» — отже, первісне значення цього слова «збирачка, згортачка»; це значення збереглося в українських словах горстка, пригорща);

речовий — значення слова пов'язувати з дійсністю (наприклад, досліджуючи етимологію слова лебідь, його зіставляють із латинським albus «білий» на тій реальній підставі, шо лебеді білі; до речі, правильність такого зіставлення підтверджується і давньоверхньонімецьким
словом albiz «лебідь»).

Внаслідок різних фонетичних, морфемних та семантичних змін видимий зв'язок між спорідненими словами може втра­титися. Наприклад, тепер уже ніхто не відчуває, шо слова по­чаток і кінець споріднені — мають той самий етимологічний корінь кон. У другому слові він залишився майже незмін­ним — лише відбулося закономірне чергування о з і. У першому ж слові корінь кон змінився на кен (як у слові молоти — мелений); звук к перед є перейшов у ч (як у словах рука — рученька); звукосполучення єн дало я, тобто голосний а після м'якого (пор. грец. pente «п'ять» і укр. п 'ять; лат. mentha «м'ята» і укр. м'ята); шиплячий ч отвердів; таким чином, корінь кон став звучати як ча. У початковій формі цей корінь зберіг­ся в слові споконвіків, що дослівно означає «з початку віків» (у польській мові — poczatek [почонтек]).

Ось, наприклад, який вигляд мають міркування про можливе походження назви Дніпро.

. Звук ь виник на місці ще давнішого у: пор. лат. domus і давньослов'янське домь «дім»; українське рудий і давньослов'янське рьджа «іржа». Звук Ь походить від давнього ай: пор. литовське каіпа «ціна» і дав­ньослов'янське ц'кна «ціна»; готське stains «камінь» і давньо-слов'янське ст'кна «стіна» (у сербській мові це ж слово стена и тепер означає «скеля», «великий камінь»). Підставляємо в першу частину назви Дьн'к історичні відповідники звуків т» так:

Дунай. Значення другої частини прь виводимо, зіставляючи її зі словами, у яких є той самий елемент пр: прісний «несоло­ний, річковий»; діалектне пруд «швидка течія ріки», назви річок Прут, Прип 'ять («Ріка-путь»), Протва, Лростир, Про­сянка, Прусянка, Прудник, Прудок, Проня, Придка, Предівка, Пира, Пиріг, Стопирка, Опір, Пороз, Порозок, Лорозовиця, Пе-рев, Пірна (давня назва річки Ірпінь) тощо. Первісний корінь пр маємо також у словах прати (у давнину прали переважно в річці), періщити (про дощ), порскати, пирскати, бризкати, оче­видно, й у назві бога Перун, який нашими предками-хліборо-бами мислився як такий, що посилає дощ. Наведені слова да­ють підстави вважати, що елемент прь колись означав «текуча вода, ріка». Отже, можна зробити висновок: назва Дніпро по­ходить від прадавнього словосполучення із значенням Дунай-ріка. І справді, в украшських народних піснях дуже часто зга­дується саме Дунай чи то як річка, чи то як велика вода: Тихо, тихо Дунай воду несе... Нехай, нехай погуляю, як та риба по Дунаю... Понад морем, Дунаєм вітер явір хитає... Налетіли сірі гуси, сіли, пали на дунаєчку, сколотили всю дунай-воду... Назва Дніпро в них не трапляється.

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика