Проект "Нова Мова"

Поділ слів на частини мови

Усі слова мови поділяються на великі лексико-граматичні розряди — частини мови. Кожна частина мови характеризуєть­ся своїми граматичними, лексико-семантичними й функціональними особливостями.

Слова відносяться до певних лексико-граматичних розрядів за спільними найзагальнішими семантичними, словотвірними, морфологічними й синтаксичними ознаками.

Наприклад, слово зелень відносимо до розряду іменників, зелений — до розряду прикметників, зеленіти — до розряду дієслів на підставі таких їхніх відмінних ознак:

1) перше відпо­відає на питання щ о? й, отже, називає предмет; друге — на питання я к и й? і, отже, називає ознаку; третє відповідає на питання що робити? й, отже, називає дію (семантичні оз­наки);

2) зелень має нульове закінчення, яке буває в іменників; зелений має властиве всім прикметникам закінчення -ий; зеле­ніти має суфікс -ти, властивий для неозначеної форми дієсло­ва (словотвірні ознаки);

3) перше має власний рід, змінюєть­ся, як усі іменники 111 відміни; друге не має власного роду, змінюється, як усі прикметники; третє може творити спосо­бові форми, змінюватися за особами і т. д. (морфологічні оз­наки);

4) у реченні зелень найчастіше виступає в ролі підмета або додатка; зелений — у ролі означення або іменної частини складеного присудка; зеленіти в способових формах— у ролі присудка (синтаксичні ознаки), наприклад: Блискуча, перебриз-кана червоним сонцем лісова зелень оточувала їх (О. Гончар). Густі садки пишаються своєю красою, земля — своїм зеленим килимом (Панас Мирний). Трава надворі вже потроху зеленіє (Григір Тютюнник).

В українській мові — десять частин мови. Шість із них (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово й при слівник) самостійні, три (прийменник, сполучник, частки) службові, й окремо стоїть вигук.

Змінюваними є тільки п'ять частин мови: іменник, прик­метник, числівник, займенник і дієслово, усі інші — не­змінювані.

У цілому частини мови характеризуються так:

 

№п/п

Частина мови

Роль у реченні

Змінюваність

1

Іменник

самостійна

змінювана

2

Прикметник

самостійна

змінювана

3

Числівник

самостійна

змінювана

4

Займенник

самостійна

змінювана

5

Дієслово

самостійна

змінювана

6

Прислівник

самостійна

незмінювана

7

Прийменник

службова

незмінювана

8

Сполучник

службова

незмінювана

9

Частки

службова

незмінювана

10

Вигук

особлива

незмінювана

Самостійні частини мови можуть виступати членами ре­чення. Через те слова, шо належать до них, називають ше по­внозначними. Службові частини мови самі по собі членами ре­чення не виступають, вони виконують допоміжну роль у тво­ренні членів речення. Ці слова називають ще неповнозначними.

Самостійні частини мови за реальним лексичним змістом поділяються на номінативні (іменник, прикметник, дієслово, прислівник) і вказівні (займенник, числівник). Значення перших зрозуміле й поза контекстом {сонце, блакитний, іти, швидко), другі — наповнюються змістом лише в контексті {воно, дев'ять). Інакше кажучи, номінативні слова мають постійний сигніфікат, у вказівних він ситуативний. До останніх слід віднести також вигуки.       

Деякі мовознавці як окремі частини мови виділяють ше сло­ва категорії стану {треба, сонячно, тепло), модальні слова {мабуть, очевидно) та зв'язки (бути, ставати). Перші дві категорії слів хоч і різняться своєю специфічною синтаксичною роллю (виступають присудками в безособових реченнях та є вставними словами), однак мають усі ознаки прислівників — тому їх варто зараховувати до прислівників.

 Зв'язки — це все-таки дієслова, які в певному контексті виконують допоміжну, службову роль.

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика