Проект "Нова Мова"

ПРИКМЕТНИК

Розряди прикметників за значенням

Прикметник називає ознаку предмета і відповідає на
питання який? чий?          

Прикметники називають колір (білий, синій, жовтий), роз­мір (великий, довгий, малий), смак (солоний, кислий, гіркий), якість (добрий, гарний, досконалий), вдачу людини (щедрий, скупий, розумний), відношення до матеріалу (дерев 'яний, кам 'яний, алюмінієвий), відношення до часу й місця (вчорашній, далекий, київський), належність (материн, сестрин, братів) тощо.

Свою функцію прикметники реалізують через поєднання з іменниками. Уточнюючи поняття, названі іменниками, вони увиразнюють, конкретизують висловлювання. Наприклад, ре­чення За землею і в небі скучно не зовсім зрозуміле, тим часом як прислів'я За рідною землею і в небі скучно висловлює завер­шену думку, і цього досягнуто саме завдяки точно вжитому прикметникові. Разом із тим треба пам'ятати, що надмірне на­громадження прикметників, навпаки, затемнює зміст вислов­лювання. Зайвих прикметників у реченні слід уникати.

За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні й присвійні.

Якісні прикметники називають ознаки предмета, що можуть проявлятися більшою або меншою мірою (відповіда­ють на питання яки й?): легкий, легший, найлегший, дуже лег­кий; гарячий, дуже гарячий; вузький, трохи вузький; солодкий, ледь солодкий; зелений, зеленуватий.

Якісним прикметникам притаманні такі властивості:

а)  вони мають ступені порівняння і можуть поєднуватися з прислівниками міри: теплий, тепліший, найтепліший, дуже теплий, надто теплий, трохи теплий, ледь теплий;

б)  вони можуть вступати в антонімічні відношення: далекий — близький, гарячий — холодний, ранній — пізній, живий — мертвий; ці відношення можуть бути й контекстуальні: зелене (листя) — жовте (листя);

в) вони, як правило, утворюють синонімічні ряди: розумний — мудрий — тямущий — кмітливий; хоробрий —мужній — відважний — сміливий — безстрашний;

г)основи в них переважно непохідні, вони є вихідною базою для творення багатьох слів — іменників: далекий —
даль, далина, далеч, далечінь, далекість; добрий — добро, доброта, добрість; дієслів: далекий — даленіти, віддалятися; добрий — добріти, добрішати; прислівників на -о, -є: далекий — далеко, щедрий — щедро, добрий — добре, рішучий — рішуче.   

За відношенням до дійсності якісні прикметники поділя­ються на дві групи:

описові прикметники — називають ознаки, які об'єктивно властиві предметам і сприймаються органами відчуттів: синій, холодний, солодкий, високий, порожній, лисий, новий;

оцінні прикметники — називають ознаки, приписувані предметам за наслідком сприймання їх: гарний, добрий, до­рогий, важливий, корисний, розумний, щедрий, привітний.

Відносні прикметники називають ознаки предмета за його відношенням до предметів, дій чи обставин (відповіда­ють на питання який?): джерельна вода (вода з джерела), пшеничний хліб (хліб із пшениці), міський транспорт (транс­порт міста), затяжна робота (робота, яка затяглася), учорашній випадок (випадок, що стався вчора).

Відносні прикметники:

а)  вступають у синонімічні відношення з іншими частинами мови — з іменниками: соснова шишка — шишка со­
сни, хлібний квас — квас із хліба, книжкова шафа — шафа для книжок; з дієсловами: перелітні птахи — птахи, що
перелітають; колючий дріт — дріт, який колеться; з прислівниками: нічна вулиця — вулиця вночі, домашня
робота — робота вдома;

б)  мають похідні основи: вода — водний, водяний, водянистий; розділяти — роздільний, розділовий, розділювальний;
вранці — вранішній. Присвійні прикметники вказують на належність пред­мета людині, рідше — тварині (відповідають на питання ч и й?): Шевченків «Кобзар», Франкова поема, мамина наука, орлині кри­ла, козяче молоко.

За значенням присвійні прикметники поділяються на такі, що:

а) означають належність особі: Михайлів, братів, Оленин, сестрин;

б) вказують не стільки на належність тварині чи тваринам, скільки на відношення до них (і тим наближаються
до відносних прикметників): заячий слід, теляча шкіра, свиняча шерсть, риб'ячий жир;

в) входять до стійких словосполучень як частина нерозкладної назви (і таким чином втратили значення присвійності): Магелланова протока, базедова хвороба, петрів батіг, адамове яблуко, ахіллесова п 'ята, прокрустове ложе.

Частина прикметників можуть певною мірою поєднуваї в собі значення двох різних груп.  Конкретне їхнє значення зумовлюється контекстом.

Відносно-якісні прикметники виникли на основі відносних прикметників, що набули якісного значення: золотий перстень — золоті руки, травневі дні — травневий настрії драматичний твір — драматичні події, космічний експеримент -космічна швидкість.

Присвійно-відносні прикметники виражають водно час значення присвійності й відносності: шевченківський стиль батьківські поради, студентський квиток, хлопчачий голос.

Прикметники змінюються за родами, числами й від­мінками, узгоджуючись при цьому з іменниками, які боні пояснюють; якісні прикметники, крім того, мають ступені порівняння.

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика