Проект "Нова Мова"

ЧИСЛІВНИК

Загальні відомості

 Числівник називає кількість предметів або порядок їх І при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові.

Кількісні числівники називають кількість предметів і від­повідають на питання с к і л ь к и? До них належать:

а) власне кількісні — називають кількість окремих предметів: нуль, один, три, п 'ятнадцять, сто двадцять, мільйон, трильйон, квадрильйон

б) дробові — називають кількість частин предмета: одна десята, дві треті, сім двадцятих, пів, півтора, півтораста',

в) збірні — називають кількість сукупних предметів: двоє, обидва, обоє, четверо, десятеро, двадцятеро, тридцяте­
ро, двійко, четвірко',

г) неозначено-кількісні — вказують на приблизну кількість: багато, мало, немало, чимало, кілька, кільканад­
цять, кількадесят, кількасот.

Числівник один, крім власне числового значення, у кон­тексті може мати ще значення:

а) прикметника «самотній»: Один я на світі без роду доля — стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко);

б) прикметника «єдиний», «спільний»: Воля одна в нас, і одна в нас мета (М. Рильський);

в)  займенника «той самий»: Чи їде, чи ходить, — на одне виходить (Нар. творчість);

г)  займенника «якийсь»: Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка).

Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі і відповідають на питання к о т р и й? За своєю формою й синтаксичною роллю вони близькі до прикметників (тому їх іноді відносять до прикметників): перший, п 'ятий, десятий, сотий, тисяча дев'ятсот тридцять другий, п'ятдесятидвох-мільйонний.

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

Числівники, які мають у своєму складі лише один корінь, називаються простими: один, два, десять, сорок, сто, тисяча, кілька. До простих відносять і назви другого десятка та назви десятків, частину -(надцять трактуючи як суфікс: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, тридцять.

Числівники, які пишуться одним словом, але мають у сво­єму складі два або більше коренів, називаються складними: п'ятдесят, шістдесят, п'ятсот, шістдесятий, стодвадцятип 'ятитисячний.

Числівники, які складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: двадцять один, сто сорок п 'ять, тисяча дев 'ятсот дев 'яносто перший. Сюди належать і дробові числівники: одна друга, дві треті, п 'ять десятих, сто двад­цять три тисячні.

Числівники мають такі граматичні ознаки.

1. Усі числівники, за винятком пів, півтора, півтори, півто­раста, двійко, трійко, мало, чимало, змінюються за відмінка­ми, відповідаючи на питання: називний відмінок — скіль­ки?; родовий — скількох?; давальний — скільком?; знахідний — дорівнює називному, коли йдеться про неістот, або родовому, коли йдеться про істот; орудний — скілько-м а?; місцевий — н а с к і л ь к о х?

Числівник один і всі порядкові змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники чи відповідні займен­
ники: один — одна — однієї — одні; перший — перша — перші —перших. Числівник перший може мати ще форму найперший у значенні «який передує всім іншим».

Числівники два, обидва, півтора мають форму чоловічого (середнього) і жіночого родів: два — дві, обидва — обидві,
півтора — півтори. Числівник обоє вживається переважно для означення двох осіб різної статі (і він, і вона) або лише двох предметів, назва яких має форму середнього роду або тільки множини (обоє рябоє, обоє очей, обоє дверей). Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд мають рід і змінюються за відмінками й числами, як іменники.

Слова з кількісним значенням одиниця, двійка, трійка, пара, десяток, дюжина, сотня, чверть, третина, половина належать до іменників.

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика