Проект "Нова Мова"

Відмінкові синтаксичні словоформи іменників

Іменники мають рід і змінюються за відмінками та числа­ми. Проте засобом оформлення й вираження синтаксичних зв'язків, а отже, і відношень між явищами виступають тільки відмінкові словоформи іменників. Рід і число іменника є лише мітками, сигналами для залежних від нього слів — прикмет­ників, дієприкметників і співвідносних із ними займенників (які узгоджуються з іменником у роді, числі й відмінку: важ­лива подія, важливої події, важливі події) та дієслів-присудків (які пристосовуються до нього в числі, а в минулому часі та умовному способі в однині — ще й у роді: досліди тривають, експеримент почався).

Синтаксичні значення відмінкових словоформ іменника і співвідносного з ним займенника складні й різнопланові. Разом із тим кожна з цих словоформ виконує певне окреслене коло синтаксичних функцій.

Іменник (і займенник) у називному відмінку як незалеж­на словоформа найчастіше виступає підметом у реченні (виражає назву суб'єкта судження), а також виконує роль імен­ної частини складеного присудка, буває прикладкою. На­приклад, у реченнях Трибуна журналіста — це його газета, мікрофон чи телекамера. Днями у видавництві «Наукова дум­ка» побачило світ унікальне видання «Альбом Тараса Шев­ченка 1845 року» (3 газети) називним відмінком виражено підмети трибуна, видання, присудки газета, мікрофон, теле­камера, прикладки «Наукова думка», «Альбом Тараса Шев­ченка 1845 року».

Крім того, називний відмінок вживається як самодостатній Для найменування установ, організацій, підприємств, творів тощо. За його допомогою оформлюються односкладні називні Речення. У цих випадках він стверджує наявність, існування Явного явища, і тільки.

Іменник у родовому відмінку при іменнику в основному означає:

а) суб'єкт названої іменником дії чи змінної ознаки: (рі­шення) уряду, (поїздка) делегації, (поєдинок) спортсменів, (рух) коштів, (якість) роботи, (надійність) кріплення (функція) серця;

б) об'єкт названої іменником дії чи явища: (відшкодування) збитків, (досягнення) угоди, (підписання) договору
(вибори) депутатів, (пошук) виходу, (розробка) стратегії, (підтримка) бізнесу, (ініціатори) домовленості, (програ­
ма) розвитку,

в) належність, присвійність, ознаку: (економіка) країни, (прес-служба) міністерства, (інтереси) суспільства,
(платформа) партії, (думка) експерта, (представники) громадськості, (шлях) компромісів;

г) предмети, явища, які характеризуються кількісно або за        обсягом: (кількість) виборців, (частина) співробітників, (більшість) населення, (табун) коней, (тонна) зерна, (сто) днів.

Іменник у родовому відмінку при дієслові вживається:

для позначення предметів, явищ, перехід дії на які заперечується: (не зрозумів) запитання, (не використали) коштів, (не було) часу;

для вираження неповноти об'єкта дії, його частковості: (принеси) солі, (позичив) грошей, (набрати) води;

для вказівки на час, дату: другого дня, наступного тижня,   двохтисячного року.

 Іменник у давальному відмінку найчастіше називає:

а) особу або предмет, яким призначається, адресується або явище: (доповів) командирові, (подякував) будівель­никам, (запобігти) лихові, (служіння) справі, (допомога) інвалідам, (порада) синові, (слава) героям, (пам'ятник) Шевченкові;

б) особу або предмет (суб'єкт), яким приписується певний        стан: мені (здається), дітям (сняться), хлопцеві (при­ємно), йому (важко).

Іменник у знахідному відмінку без прийменника вживаєть­ся тільки:

а) при перехідних дієсловах — для позначення предмета, а який переходить дія: (затвердити) бюджет, (розв'язати) проблему, (здобути) освіту, (дізнатися) правду, (створено) умови;

б) при неперехідних дієсловах — для позначення трива­лості дії або стану: (працював) усе літо, (говорив) годину, (мовчав) усю дорогу.

Іменник в орудному відмінку вказує на:

а) знаряддя дії: (писати) олівцем, (користуватися) комп 'ютером, (думати) головою, (їхати) трамваєм, (доторкнутися) рукою, (малюнок) олією, (розмовляти) українською мовою',

б) діяча в пасивних конструкціях: (розглядається) комісією, (створений) художником, (передбачено) договором;

в) об'єкт дії: (цікавитися) процесом, (керувати) господарством, (завідувати) лабораторією, (захоплення) красою;

г) місце дії: (ішов) стежкою, (плив) морем, (пробирався) манівцями;

г) невизначену тривалість дії: (розмовляли) годинами, (чекали) тижнями, (не бачились) роками;

д) порівняльний характер висловлювання: (мчить) стрілою, (хвилі здіймаються) горами, (виє) вовком;

є) предикативну ознаку (виступає в ролі іменної частини складеного присудка): (став) журналістом, (працює) по­мічником, (будь) людиною.

Іменник у місцевому відмінку вживається тільки з прий­менником.

Ця словоформа вказує на:

а) місце дії: (живе) в Києві, (лежить) на підвіконні, при дорозі;

б) час дії (переважно з означенням): у минулому році, о першій годині, на тому тижні, при випробуваннях;

в) знаряддя дії: (грати) на скрипці, (друкувати) на машинці;

г) присутність при комусь, при чомусь: при синові, при людях, при вівцях, при ділі, при розмові.

Іменник у кличному відмінку виступає лише в ролі звертан­ня: мамо, дідусю, Ольго Михайлівно, Степане Івановичу, Украї­но, радосте.

Функцій безприйменникових відмінкових словоформ імен­ників налічують близько 35.

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика