Проект "Нова Мова"

Прийменникові синтаксичні словоформи іменників

Прийменники великою мірою уточнюють значення від­мінкових форм іменників. Тому прийменникові словофор­ми іменників порівняно з безприйменниковими чіткіше, конкретніше передають різні відношення між предметами та явищами.

В українській мові, як уже зазначалося, вживається близь­ко сотні прийменників (18 первинних і понад 80 вторинних). Трохи більш ніж десята частина всіх слів у тексті — це прий­менники. Прийменникові словоформи належать до найужи­ваніших мовних засобів. У тексті найчастіше трапляються словоформи з прийменниками в (у), на, з, до, за, від, для, над, під, без, біля та ін.

Синтаксичні значення цих словоформ надзвичайно різно­манітні — вони залежать не тільки від значення прийменників, а й від лексичного значення та відмінкових форм іменників, а також від контексту. Розглянемо значення лише деяких із них (охопити всі — справа надзвичайно громіздка).

Словоформи з прийменником в (у) мають переважно просторове значення:

а) з родовим відмінком іменника означають особу, при якій щось відбувається, знаходиться: у сусіда, у людей, у мене;

б) із знахідним відмінком іменника найчастіше вказують на рух усередину: у кімнату, у море, у поле, у світ;

в) з місцевим відмінком іменника позначають предмет, у якому щось міститься, відбувається: в кімнаті, в полі, в колективі.

Словоформи з цим прийменником можуть вказувати та­кож на час дії (у вівторок, у бурю, у ніч), на відношення до іншого предмета (у цвіту, у гніві, у хустці) тощо.

Словоформи з прийменником на творяться із знахідним і місцевим відмінками іменників.

Поєднання прийменника на із знахідним відмінком імен­ника може вказувати на:

а) напрямок руху: на Київ, на вулицю, на дощ;

 

б) час дії: на день, на місяць, на мить, на осінь, на кінець (року), на Покрову;

в) мету дії: на честь, на сміх, на радість, на захист, (одяг) на свято.

г) набуття предметом певних властивостей: (перетворюватися) на пару, (захворів) на грип, (багатий) на ідеї, (вточитися) на лікаря тощо.

Поєднання прийменника на з місцевим відмінком іменни­ка найчастіше означає місце дії: на полі, на морі, на душі, на людях. Можливі й інші значення: на ходу, на льоту, на самоті, (пальто) на хутрі.

Словоформи з прийменником з творяться з родовим, знахід­ним і орудним відмінками іменників. Кожна з цих словоформ має свої відмінні значення.

У поєднанні з родовим відмінком іменника прийменник з вказує на:

а) рух зсередини, з якогось середовища, з поверхні: зі школи, з поля, з хмари, з роботи;

б) причину, підставу дії: з жарту, з нудьги, з холоду, з дозволу;

в) матеріал, знаряддя: з дерева, з чашки, з лука;

г) ознаку за галуззю: (підручник) з географії, (фахівець) з медицини;

г) об'єкт негативного ставлення: (глузувати, насміхатися, знущатися, кепкувати, глумитися) з когось.

У поєднанні із знахідним відмінком іменника прийменник з означає приблизність, порівняння: з десяток, з годину, з діжку, з кулак.

У поєднанні з орудним відмінком іменника прийменник з вказує на взаємозв'язки предметів, супровідні обставини: з братом, з людьми, з шумом, з плугами, з проханням.

Словоформи з прийменником за творяться також із родо-вим, знахідним й орудним відмінками іменників.

Поєднання прийменника за з родовим відмінком іменника Вказує на час або умову дії: за дня, за моєї пам 'яті, за часів к°заччини, за всякої погоди.

Поєднання прийменника за із знахідним відмінком імен- має багато різних значень, зокрема:

а) називає предмет, за межі якого спрямований рух: за гори, за обрій;

б)  вказує на мету, причину: за правду, за волю, за честь, за землю, за незалежність;  

в) позначає ціну чогось: за гріш, за послугу, за муки;      

г) вказує на призначення особи або речі: (бути) за командира, (правити) за молотка.

Поєднання прийменника за з орудним відмінком іменника:

а)  вказує на те, згідно з чим відбувається дія: за згодою, за порадою, за прикладом, за спеціальністю;

б) позначає місце позад якогось предмета: за селом, за горою;

в) виражає напрямок руху: за течією, за вітром, за плугом.

Словоформи з прийменником по творяться із знахідним і місцевим відмінками іменників.

 У поєднанні із знахідним відмінком іменника прийменник по найчастіше вказує на мету або межу дії: (піти) по воду, (пальто) по коліна, (вгрузнути) по кісточки.

Поєднання прийменника по з місцевим відмінком іменника:

а) позначає місце або час дії: (пливти) по Дніпру (краше: Дніпром), (їхати) по шосе, (ходити) по лікарях, (не спа­
ти) по ночах (також: ночами), (заняття) по четвергах (також: у четверги);         

б)  вказує на відношення до іншого предмета: {різьба) по дереву, (наказ) по інституту, (черговий) по школі, (брат) по духу;

в) виражає спосіб дії: (чинити) по правді, черзі, (читати) по складах.

Словоформи з прийменником до творяться тільки з родовим відмінком іменників.

Вони в основному позначають:

а) мету руху, його просторову або часову межу: до школи, до берега, до Києва, до серця, до ранку;

б) предмет, до якого виявляється певне ставлення: (добрий) до всіх, (охочий) до танців, (швидкий) до роботи, (готовність) до дії, (звернутися) до знайомого;

в) міру, кількість: до краплі, до решти, до знемоги, до дна.

Словоформи з прийменником від також творяться лише з родовим відмінком іменників.

Вони здебільшого вказують на

а) місце початку руху: від Києва, від позначки, від мене;

б)  час, від якого починається дія: від світанку, від того дня;

в) причину: від чаду, від перевтоми, від страху;

ґ) призначення предмета: (ключ) від кабінету, (засіб) від простуди;

ґ) відокремлення, захист від когось або чогось: від цілого, від хлібини, від сонця, від дощу.

Словоформи з прийменником через творяться тільки із зна­хідним відмінком іменників.

 Вони вказують на:

а) напрямок руху вздовж чогось або через якісь перепони: через поле, через вікно, через річку;

б) проміжок часу: через годину, через день, через місяць;

в) причину дії: через хворобу, через необережність, через недбалість, через пустощі, через хуртовину.

Синонімічними цій словоформі в певних випадках (коли йдеться про напрямок руху) можуть виступати словоформи з прийменником крізь: крізь вушко голки, крізь тин, крізь зуби, крізь туман, крізь сон, крізь віки.

Переважно однозначні словоформи з прийменниками над, під, без, про, біля тощо. Так словоформи з прийменниками над і під передають переважно просторові відношення: над гаєм, над дорогою, наді мною, під двері, під лісом, під столом. Словоформи з прийменником без вказують на відсутність когось або чогось: без товариша, без грошей, без надії, без пригод. Словоформи з прийменником про називають предмет думки, роз­мови, турбот: (думав) про відпочинок, (розмовляли) про театр, (дбають) про дітей.

Проте, крім названих значень, ці та інші прийменникові словоформи іменників можуть виражати різноманітні означальні відношення (під виглядом, пан над панами, без розуму), часові відношення (під Новий рік, над вечір, без року), відношення причини (під впливом, про людське око), мети ( про запас, без наміру), міри (під зав'язку, над силу, без  тощо. Саме в прийменникових словоформах іменників наибільшою мірою відбивається національна своєрідність мови. Повне опанування їх дає лише активна мовна практика: спілкування й читання та прослуховування текстів.


 

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика