Проект "Нова Мова"

Синтаксичні словоформи дієслів

Засобом вираження зв'язків між явищами й закладеною в повідомленні інформацією та дійсністю виступають усі основні форми дієслова (крім неозначеної), часові й особово-числові словоформи.

Основні форми (утворення) дієслова по-різному виражають відношення дії до дійсності.

Неозначена форма дієслова називає дію безвідносно до дійсності. Відношення дії, названої неозначеною формою, до інших явищ і до дійсності виражається за допомогою допомі­жних слів: хоче працювати, почав учитися, радий допомогти.

Способові форми існують у вигляді словоформ дійсного, умовного й наказового способів.

Словоформи дійсного способу дієслів вказують, що дія реальна, вона або відбувалася чи відбулася, або відбувається, або відбуватиметься чи відбудеться: будував, збудував, будує, будуватиме, збудує; зеленів, зазеленів, зеленіє, буде зеленіти, зазеленіє.

Словоформи умовного й наказового способів називають дію бажану, можливу, але на момент мовлення не реальну: збудував би, збудуй; зеленів би, зеленій. У контексті словоформа наказового способу може називати також реальну дію: Другі [інші] бігають, кричать, а ти сиди, пряди, вечеряти подай, по­суду перемий та тоді й лягай... (Панас Мирний).

Дієприкметник вказує на ознаку предмета з огляду на ре­альну дію, спрямовану ззовні на предмет або виконувану са­мим предметом: будований, збудований; зеленіючий, зазеленілий.

Безособова форма на -но, -то позначає реальну дію без­відносно до діяча: будовано, збудовано.

Дієприслівник називає реальну дію, яка супроводить іншу дію і або відбувається одночасно з нею, або передує їй: будую­чи, збудувавши; зеленіючи, зазеленівши.

Часові словоформи дієслів співвідносять дію або стан із моментом мовлення.

Дієслово у формі минулого часу вказує, що дія відбувала­ся чи відбулася до того, як повідомили про неї: будував, збудував; зеленів, зазеленів.

дієслово у формі давноминулого часу називає дію, яка відбувалася чи відбулася до іншої минулої дії: був будував, був „будував; був зеленів, був зазеленів.

Дієслово у формі теперішнього часу свідчить, що дія відбу­вається в момент повідомлення про неї: будує, зеленіє. У контексті ця словоформа може позначати й минулий час: Колись там весело було. Бувало, літом і зимою музика тне... (Т. Шевченко). Іноді вона може вживатися в значенні майбутнього: Зро­зумійте — днями виступаємо на велику справу (О. Довженко).

Дієслово у формі майбутнього часу вказує, що дія відбуватиметься чи відбудеться після повідомлення про неї: будува­тиме, збудує; буде зеленіти, зазеленіє. У контексті ця слово­форма (доконаний вид) може позначати й минулий час: А сад було як зацвіте весною (О. Довженко).

Особово-числові словоформи дієслів вказують на діяча чи діячів, яким приписується дія.

Дієслово у формі першої особи однини вказує, що дію виконує особа, яка говорить: (я) вважаю, (я) допоможу. У контексті ця словоформа може називати дію, безвідносну до особи: / знать не знаю, і відать не відаю (Нар. творчість).

Дієслово у формі другої особи однини вказує, що дію вико­нує особа, до якої звертаються: (ти) вважаєш, (ти) допоможеш. У контексті ця словоформа може називати узагальнено-особову дію: Не подумавши, і кілочка не затешеш (Нар. творчість).

Дієслово у формі третьої особи однини вказує, що дію виконує особа або предмет, про яку або про який мовиться: (він) вважає, (друг) допоможе, (дерево) зеленіє.

Дієслово у формі першої особи множини вказує, що дію виконують дві чи більше осіб, від імені яких одна з них говорить: (ми) вважаємо, (ми) допоможемо. У контексті ця слово­форма може мати значення й однини, зокрема в науковому стилі: В образі Руфіна [героя п'єси Лесі Українки «Руфін і Прісцилла» знаходимо багато спільного з його історичними прототипами — античними критиками християнства Цельсом, Лукіаном, Порфірієм, Юліаном Лібанієм                  (О. Ставицький).

Дієслово у формі другої особи множини вказує, що дію виконують дві чи більше осіб, до яких звертаються: (ви) вважаєте,  допоможете. Ця словоформа вживається також

Форма ввічливого звертання до однієї особи: Скажіть, докторе, жити буду? — прошепотів Орлюк, вдивляючись доктору  здавалося, в саму душу (О. Довженко). Дієслово у формі третьої особи множини вказує, що дію виконують дві чи більше осіб або предметів, про які говориться: (вони) вважають, (друзі) допоможуть, (дерева) зеленіють. У контексті ця словоформа може мати неозначено-особове зна­чення: Тут же, біля лікарні, розкладають вогнища, варять кар­топлю (В. Козаченко). Не всі можливі морфологічні дієслівні словоформи можуть бути синтаксичними дієслівними словоформами. Тільки форму третьої особи однини або середнього роду мають синтаксичні словоформи безособових дієслів: світає, світатиме, світало, світало б; такі можливі в морфології сло­воформи, як «світаю», «сйітаєш», «світають», «світала» тощо, є неможливими, абсурдними в синтаксисі. Деякі дієслова через своє лексичне значення не мають син­таксичних словоформ у формі першої і другої осіб, наприклад: текти, капати, плавитися, жевріти, мерехтіти, меркнути, ряс­ніти, клубочитися, врунитися, дзюрчати, пружинити, гноїти­ся, достигати, телитися, ягнитися, колоситися і т. д. Так само не мають форм принаймні першої і другої осіб однини дієсло­ва на зразок посходитися, посхоплюватися, поприходити, по­падати, вишикуватися, роз 'єднатися, з Чхатися тощо (форми третьої особи однини використовуються лише в поєднанні з іменниками, що мають збірне значення: народ посходиться, батальйон вишикується).

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика