Проект "Нова Мова"

Підрядні словосполучення

Слова в підрядному словосполученні об'єднуються між со­бою як граматично нерівноправні: одне — головне, друге — залежне.

Від головного слова ставиться питання, а залежне — відпо­відає на поставлене питання: холодна зима {зима -яка?-холодна), розмова про наболіле {розмова — про що? — про наболіле), приїхали вчора {приїхали — коли? — вчора).

За роллю в реченні підрядні словосполучення поділяються на предикативні й непредикативні.

Предикативні підрядні словосполучення являють собою поєднання підмета й присудка і виконують у двоскладному реченні роль синтаксичного центра, навколо якого об'єдну­ються всі інші слова: директор вирішив, місце звільнилося, буря повалила.

Предикативні підрядні словосполучення бувають:

самодостатні — можуть бути реченням без залежних слів сонце зійшло, починається літо, день короткий, поїзд прибуває;

достатні — не можуть бути повним реченням без залежних слів: комісія розглянула, держава забезпечує, кандидат може балотуватися.

У більшості мовознавчих праць предикативні словоспо­лучення не виділяються і не розглядаються як окреме синтаксичне утворення на тій підставі, шо вони, мовляв, можуть бути реченнями. Але, по-перше, не всі поєднання підмета з присудком є самодостатніми. Наприклад, такі предикативні словосполучення, як сонце нагріло, вітер зриває, автор передав, щоб стати реченнями, повинні мати при собі щонаймен­ше один або більше другорядних членів: Сонце нагріло зеМ' лю. Вітер зриває листя з дерев. Автор передав у видавництво свою нову повість. По-друге, якщо, скажімо, вислів Я йду і може бути реченням, то не в усякій мовній ситуації. Наприк­лад, у відповіді на запитання Куди ти йдеш ? — це ще тільки словосполучення, будівельний матеріал для речення, але не речення. І по-третє, предикативні словосполучення будують за тими ж правилами, що й будь-яке інше словосполучен­ня Наприклад, немислимі сполучення підмета з присудком зразок «вогонь мжичив», «дерево бігає», «вогонь згасало», «дерева ростуть»; можливі тільки такі: вогонь згасав, дерево росте.

Предикативне словосполучення, якщо воно перестає бути синтаксичним центром речення, легко переходить у непреди-кативне: птахи відлітають — відліт птахів, верби схилились — схилені верби, камінь лежить — лежачий камінь, видніється ліс — видно ліс, ранок тихий — тихий ранок.

Предикативні словосполучення можуть (щоправда, рідко) лексикалізуватися: кури не клюють, кіт наплакав, клепки розсохлись, жижки дрижать, серце крається, голова набита клоч­чям, молоко на губах не обсохло.

Непредикативні підрядні словосполучення в реченні вхо­дять або тільки до групи підмета, або тільки до групи присудка, або до групи якогось другорядного члена: українська дер­жава, забезпечує захист, захист власності.

За тим, якою частиною мови виражено головне слово, не­предикативні підрядні словосполучення бувають:

іменникові: робочий день, долина річки, батько з сином, уміння працювати, їзда верхи; із числівниками — лише в непрямих відмінках, крім знахідного: п ятьом студентам, двох будинків',

прикметникові: знайомий мені, міцніший за сталь, розгуб­лений від хвилювання, відвертий до нахабності, дуже висо­кий, білий весь, гарний такий, готовий допомогти',

числівникові — тільки в називному та знахідному від­мінках: три яблука, сто днів; але з числівниками тисяча, мільйон, мільярд та з дробовими числівниками — у будь-якому відмінку: тисяча гривень, тисячі гривень, тисячею гривень', одна десята відсотка, однієї десятої відсотка',

займенникові: щось цікаве, хтось із них, вони обидва;

Дієслівні: читати книжку, розмовляти з другом, пасти зад­ніх, залишитися без нічого, довго чекати, знати багато, стати навшпиньки, іти не оглядаючись, здаватися втомленим, просити почекати, варто подумати;

прислівникові: недалеко від села, зовсім близько, надзвичай но просто, краще за художника.

За смисловими відношеннями між їхніми членами непредикативні підрядні словосполучення бувають:

означальні (атрибутивні) — залежне слово вказує на ознаку предмета: осінній день, київські каштани, цвіт яблуні
вода з криниці, робота вручну;    

додаткові (об'єктні) — залежне слово називає предмет, на який спрямована дія або ознака: малювати картину, диви­тися на людей, ласий до меду;

обставинні (адвербіальні) — залежне слово називає різні обставини: повернутися пізно, навчатися в університеті, завмерти від здивування.

Більшість фразеологізмів, які є в українській мові, має форму непредикативних підрядних словосполучень: біла ворона, на сьомому небі, гострий на язик, не в тім 'я битий, кирпу гнути, у три погибелі, дати перцю, збити з пантелику, приший кобилі хвіст.

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика