Проект "Нова Мова"

Відокремлення узгоджених означень

Якшо означення стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку, то воно не відокремлюється: Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра). Роз­топтана танками мертва земля безмовно лежала навкруги (Л. Первомайський).

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку: На київських вулицях шумних каштани давно од це їли (М. Рильський).

В інших випадках узгоджене означення звичайно відок­ремлюється, зокрема якщо воно:

а) стосується особового займенника я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони або зворотного себе: Гордий і волелюбний, він нагадував сокола (А. Шиян); іноді займенник може бути пропущений: Малий, сиджу біля вікна і всього боюсь (Є. Гуцало);

б) поширене й стоїть після означуваного слова: Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко); таким відокремленим поширеним означенням може бути й вказівне слово з підрядним означальним реченням: / дівчина несамохіть материні слова
згадувала, ті, що вона ще малою чула (Б. Грінченко);

в)  від означуваного слова відділене іншими членами речення: Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М. Стельмах);

г)  має обставинний відтінок (до нього, крім питання який?, можна поставити ще питання чом у? за якої умови? незважаючи  на що?, і стоїть воно переважно на початку речення): Стривожені світлом, звірятка заворушилися, збилися в одну купку (О. Донченко).
У червонім намисті, зав'язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею (1. Нечуй-Левицький).

Два або більше непоширених означень після означуваного слова обов'язково відокремлюються лише тоді, коли перед означуваним словом уже є узгоджене означення: Досвітні огні переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка). ; Якщо такого означення перед означуваним словом немає то таке відокремлення необов'язкове: 3 новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). Але відповідно до змісту за бажанням автора означення може й відокремлюватися: Небо, ясне й бірюзове, рідко бачили манд­рівники (О. Донченко). У реченні Вночі повалив сніг, тихий, густий (Григорій Тютюнник) такі відокремлені означення за своєю синтаксичною роллю наближаються до значення склад* них присудків: Сніг повалив тихий, густий.

Проте не відокремлюються означення, якщо вони за зміс­том невіддільні від слів, яких стосуються: Думка невідступна, пекуча, ятрівна заволоділа всім її єством (А. Шиян). Без цих означень висловлювання втратило б свій основний зміст.

Від означення треба відрізняти виражений дієприкметни­ком або прикметником присудок, який ніколи не відокрем­люється: А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів (О. Гончар). Славко ступав за нею широкими кроками. Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Л. Мартович).

На письмі відокремлені означення звичайно виділяються з обох боків комами (див. наведені вище приклади). Але якщо автор хоче надати їм особливого значення, то вони виділяються тире: Мій стан був подібний до сну — тяжкого, болючого, тим більш болючого, що без мрій (І. Франко). У неї в хаті заве­лось багато всяких вузликів — великих і малих — і раз у раз щось сушилося на вікнах (М. Коцюбинський). Згори мені було видно все село — велике, незграбно розкидане між яругами та спадистими косогорами (Григорій Тютюнник).

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика