Проект "Нова Мова"

Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні

Сонорні приголосні не мають кореляційних пар серед ін­ших приголосних. Лише дві сонорні фонеми мають відповідни­ки серед голосних: в — у, й — і. Тим часом дзвінкі й глухі^при­голосні творять кореляційні пари: б — п, д — т, д' — Y, дз — ц, дз' — ц', з — с, з' — с', дж — ч, ж — ш, ґ — к, г — х. Не має пари лише глухий ф — звук неукраїнського походження.   ,ч -з

Сонорні приголосні в будь-якій позиції завжди ви­мовляються звучно: вітер, шум, стан, верх, гілка, студент.

Сонорний в ніколи не переходить у глухий звук ф, а, на­впаки, перед приголосним і в кінці слова після голосного ще більше посилює свою звучність, наближаючись таким чином до голосного у: вчора [учора], завтра [заутра], вовк [воу^с], кров [кроу]. Після приголосного в кінці слова звук в трохи втрачає свою звучність: нерв [нерв], битв, мальв, видавництв.

Дзвінкі приголосні в літературній вимові звучать дзвінко як у кінці слова, так і перед глухими приголосними: хліб, лід, мороз, вуж, поріг, рибка, вудка, доріжка, поразка, везти, могти, міг, домігся. У літературній вимові чітко розрізняються плід і пліт, гриб і грип, казка і каска, везти і вести тощо.

Виняток становить звук г, який у словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, дігтяр (і похідних) вимовляється як х. Написання букви r у цих словах перевіряється за допомогою таких форм: легенько, волога, ніготь, кіготь, дьоготь. Також оглушується звук д у слові жердка.

У префіксах роз-, без- кінцевий звук з може зазнавати різних змін, так чи інакше (залежно від сусіднього приголос­ного й темпу мовлення) уподібнюючись до наступного приго­лосного. Проте в цих префіксах незалежно від вимови пишеться тільки буква з: розпорядження, розсипка, розцінка, розсада, розсіл, безпека, безсистемний, безшовний.

Префікс з- теж може зазнавати різних асиміляційних змін і так само в більшості випадків незалежно від вимови на письмі позначається буквою з: зсипати, зцілити, зчинити, зшити, зжо­вклий. Однак перед к, ф, п, т, х («кафе «Птах») префікс з- змінюється на с-: скасувати, сформувати, спорядити, схвали­ли, стислий.

У словах натхнений, натхнення, зітхати пишеться буква т, (хоч дихати, надихати).

Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких. Таких випадків є небагато. Це зокрема відбувається:

у таких незапозичених словах: боротьба [бород'ба], мо­лотьба [молод'ба], просьба [npo3'6aj, лічба, Великдень, по­всякденний, якби, аякже, отже, осьде;

в іншомовних словах: вокзал |вогзал], екзамен, рюкзак, анекдот, футбол [фудбол|, айсберг.

Щоб перевірити, яку букву писати, сумнівний приголос­ний треба поставити перед голосним або сонорним: молоть­ба — молотити, просьба — просити, повсякденний — всякий день, отже — отож, віхті — віхоть, скибка — скибочка, миг­цем — мигнути, мимохіть — мимо хотіння, мимохідь — мимо проходячи, мабуть — має бути.

М'які і тверді приголосні

М'якими в будь-якій позиції можуть бути лише зубні при­голосні д, дз, т, з, с, ц, л, н («де ти з'їси ці лини»): ожеледь, кажуть, колись, день, близько, юнацький, подяка [под'ака, плющ [пл'ушч], льон [л'он]. Приголосний р буває м'яким тільки перед голосними: ряд [р'ад], крюк Ікр'ук], ларьок [лар'ок]. У кінні слова й перед при­голосними він вимовляється твердо: кобзар, тепер, парки, гіркий.

Звук й завжди м'який, тобто твориться підняттям серед­ньої слинки язика до піднебіння: йод, крайній, ящик [йашчик], юрист [йурист].

Інші приголосні (губні, шиплячі, задньоротові) можуть лише пом'якшуватися. Це відбувається зокрема перед голос­ним і: вітер [в'ітер], білий [б'ілий], гірський [г'ірс'кий], щільно [шч'іл'но].

Перед іншими голосними в незапозичених словах пом'як­шуються тільки подовжені шиплячі: збіжжя [зб'іж':а], піддаш­шя [п'ід:аш':а], ніччю [н'іч':у]. Проте можлива й тверда вимова таких приголосних: [зб'іж:а], |п'ід:аш:а), [нґічгуі. Неподовжені шиплячі в цій позиції не пом'якшуються, і відповідно після букв, що позначають ці звуки, букви я, ю ніколи не пишуть­ся: журі, парашут, брошура, Жуль Берн, Чурльоніс.

Губні та задньоротові приголосні в іншомовних словах на зразок бюро, кювет, бязь, гяур можуть вимовлятися як з по­м'якшенням (що, зрештою, не відповідає законам української вимови): [б'уро], [к'увет], (б'аз'], [г'аур]; так і без пом'якшен­ня (у такому разі після них розвивається звук й): [бйуро], [кйу-вет], [бйаз'], [гйаур]. У всіх цих випадках маємо справу не з окремими фонемами, а з їхніми алофонами.

Перед и приголосні завжди тверді, перед і — м'які або по­м'якшені: дим — дім, лис — ліс, кит — кіт, хиба — хіба, чи­тець — чітко.

Приголосні перед є, як правило, звучать твердо: земля — землею, пісня — піснею, кінь — конем, лекція [лекц'ійа]. М'я­кими перед є (на письмі — є) вони бувають лише в числівни­ку третє, у прикметниках на зразок синє, давнє та в разі по­довження їх, як у словах життєвий, значеннєвий тощо.

Зубні приголосні перед м'якими (крім р') вимовляються, як правило, м'яко: кузня [куз'н'а], сніг Іс'н'іг], сьогодні [с'о-год'н'і], майбутній [майбуґн'ій], єдність [йед'н'іс'т'], у казці [каз'ц'і]. Перед пом'якшеними м'яку вимову можуть мати ли­ше зубні свистячі с, ц, з, дз («сце їздзу»): свято [с'в'ато], сміх Іс'м'іх], цвях [ц'в'ах], звір [з'в'ір], дзвякнути Ідґв'акнути], але: стіл [ст'іл], свій [св'ій], збір [зб'ір], дзвін [дзв'ін], звістка

[зв'істка|. Інші зубні перед пом'якшеними вимовляються твердо: двічі |дв'іч'і), менші [менш'і], палкі |палк'і], верткі [вертк'і].

На письмі м'які приголосні позначаються по-різному.

М'який звук й позначається звичайно буквою й, але перед голосними а, у, є, і — буквами я, ю, є, ї: крайній, павільйон, яр |йар], надія |над'ійа], юрба, радіють, поєдинок, країна. Для по­значення звука й після приголосних перед голосними а, у, є, і вживається апостроф: п'ять (пйат'], в'юн Івйун], кар'єра |карйера], солов'ї [соловйі].

Як виняток, буква й пишеться перед я, ю, є, ї в словах Гавайї, Гойя, Савойя, Фейєрбах, майя, фойє; а також: війн (ди­шель), але: конвеєр, феєрверк, рояль, саквояж і под.

М'якість інших приголосних позначається:

а) буквами я, ю, є, і (якщо вони стоять безпосередньо після приголосного): праця [прац'а], люди |л'уди], давнє [д,авн'е\, літо [л'іто];

б) буквою ь: даль, день, батько, близький, сльоза.

М'якість приголосних може й не позначатися: світ [с'в'іт],

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика