Проект "Нова Мова"

Класифікація слів за значенням

Лексика класифікується насамперед за значенням. Значення слів можна розглядати з різних позицій.

За граматико-семантичними ознаками, тоб­то за граматичними особливостями й реальним значенням, усі слова поділяються на повнозначні (самостійні) частини мови (іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники), службові частини мови (прийменники, сполуч­ники, частки) й окремо вигуки.

За функціонально-семантичними ознаками, тобто за їхньою роллю у відображенні дійсності і функціями в реченні, слова бувають номінативні, вказівні і службові.

Номінативні слова пов'язані з постійними, властивими  тільки їм сигніфікатами й виконують номінативну фун­кцію, тобто називають предмети (іменники, наприклад, будинок, радість), ознаки (прикметники, наприклад, високий, радий), дії (дієслова, наприклад, стояти, думати), обставини (прислівники, наприклад, вчора, близько). Щ о слова в будь-якому контексті мають однакове або близьке за значенням реальне наповнення. Наприклад, у висловах дерев'яний будинок, цегляний будинок, недобудова­ний будинок, розвалений будинок, будинок на горі тощо слово будинок завжди називає аналогічний предмет. Так  само слово білий у різних висловах, таких, як білий сніг, о    біле полотно, білі руки, білий хліб, завжди позначає більш менш той самий колір і пов'язані з ним ознаки. Слово it  швидко в усіх словосполученнях вказує на інтенсивність    поступального руху: швидко йти, швидко думати, швидко горіти.

  Вказівні слова пов'язуються із сигніфікатами залежно від контексту чи ситуації й вказують на предмети (займенники він, цей, той, хто, що, хто-небудь тощо), ознаки а    (займенники такий, мій, твій, наш, всякий, інший, весь v    та ін.), кількості (займенники стільки, скільки, скільки-небудь; числівники один, два, три, дванадцять, сто  обставини (займенникові прислівники там, тут, де,

тоді, коли, тому, чому, навіщо тощо), почуття (вигуки ох, ай та ін.).

Такі слова не мають свого конкретного семантичного на­повнення, а набувають його тільки в поєднанні з номіна­тивними словами, у контексті. Наприклад, значення зай­менника вона у вислові Вона прийшла стане зрозумілим, якщо в попередньому реченні буде вжито слово зима, чи весна, чи воля, чи вістка, чи інший іменник жіночого роду. Зовсім різне реальне наповнення має числівник три у вис­ловах три тополі, три шляхи, три брати. Сам по собі чис­лівник три нічого реального не означає.

Різниця між займенниками {він, такий), займенниковими прислівниками {там, тоді) і числівниками {два, три) як вказівними словами полягає в тому, що поза контекстом займенники й займенникові прислівники взагалі нічого не виражають, а числівники й поза контекстом передають ідею кількості, причому кожен числівник — відмінну, свою. Тому з числівниками, навіть без реального напов­нення їх, можна здійснювати абстрактні математичні дії {два додати три дорівнює п 'ять).

Вказівні слова мало диференційовані за стилістичними ознаками, не поділяються ні на тематичні групи, ні за сферою вживання і розрізняються лише за своїми функціями.

Службові слова вказують на зв'язки, відношення між яви­щами, виражають різні граматичні та модальні значення (модальні значення полягають у вираженні впевненості чи невпевненості, волевиявлення, особистого ставлення до сказаного тощо). Цю роль виконують прийменники {на, під, перед), сполучники {і, та, або, щоб), частки {більш, би, навіть).

Службові слова, як і вказівні, мало диференційовані за сти­лістичними ознаками, не групуються за тематикою і розрізняються тільки за своїми конкретними функціями.

Номінативні слова за реально-семантичним зміс­том поділяються на різні лексико-семантичні групи, як, на­приклад, назви спорідненості {батько, мати, брат, сестра, двоюрідний і т. д.), назви почуттів {радість, сум, щирий, збентежитися тощо), назви одягу {сорочка, плащ, пальто та ін.), на-Зви смакових ознак {солодкий, гіркий, прісний і т. д.),

назви, пов'язані з кольором (синій, жовтий, білий, зелень, червоніти та ін.), назви видів руху в просторі (іти, бігти, їхати та ін.) тощо.

У таких групах нерідко виділяються гіпероніми, тобто слова з узагальнювальним значенням, і гіпоніми — слова з підпорядкованим значенням. Наприклад, слово дерево є гіперонімом щодо слів дуб, сосна, береза, тополя, вишня, яблуня, які є гіпонімами щодо слова дерево.

Сукупний зміст слів однієї лексико-семантичної групи ста­новить семантичне поле, яке є мовним відображенням певної ділянки дійсності.

За тематикою номінативні слова поділяються на більші й менші групи. Наприклад, тема «Погода» об'єднує такі слова різних лексико-семантичних груп: погода, негода, спека, мо­роз, імла і т. д.; дощовий, похмурий, морозний тощо; холодно, ясно, вранці та ін. Так само охоплюють велику кількість слів такі тематичні групи, як «Людина», «Тваринний світ», «Природні явища», «Суспільне життя» тощо.г,-,

За характером присвоєння назв з-поміж но­мінативних слів окремо виділяється надзвичайно численна гру­па власних назв. Якщо загальні назви позначають цілі групи однакових предметів, то власні — даються окремим предме­там, щоб відрізнити їх від багатьох подібних.

Серед власних назв розрізняються, зокрема: антропоніми — власні назви людей: Ольга, Іван, Петренко, Шекспір, Шевченко; топоніми — власні географічні назви: Київ, Дніпро, Україна, Волинь, Карпати, Говерла, Європа, Везувій, Корсика; культуроніми — позначення предметів духовної і матеріальної культу­ри: «Кобзар», Євангелія, «Літопис Самовидця», «Явір» (ан­самбль), «Просвіта», «За заслуги» (орден), «Антей» (літак), «Ту­рист» (автобус), «Кристал» (виробниче об'єднання), Перуні Зевс, Ахіллес (міфологічні персонажі) тощо.

Крім того, можливі невеликі об'єднання слів, зумовлені їхнім місцем у семантичному полі. За значенням слова по-різному пов'язуються між собою: або наближаються одне до одного, або, навпаки, відштовхуються на протилежні полю­си. За характером відношень між словами в семантичному полі розрізняють антоніми, синоніми, омоніми, пароніми.

[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271]

Нова Мова

Підручники та словники

Українська мова. Особливості практичного застосування - скачати підручник

Українськи приказки, прислів'я і таке інше - скачати збірку

Замки і фортеці України - ілюстрованний путівник - скачати

Фотоальбом Києва - скачати ілюстрований альбом

Фотоальбом "Печерськ - погляд крізь століття" - скачати

Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове - скачати оповідання

Кобзар Т.Г.Шевченко - скачати Кобзар (формат pdf)

Україномовні сайти

Тематика